офранцуження
ОФРАНЦУЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. офранцузити і офранцузитися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | офранцуження | офранцуження |
Родовий | офранцуження | офранцужень |
Давальний | офранцуженню | офранцуженням |
Знахідний | офранцуження | офранцуження |
Орудний | офранцуженням | офранцуженнями |
Місцевий | на/у офранцуженні | на/у офранцуженнях |
Кличний | офранцуження | офранцуження |