офіціант
ОФІЦІАНТ, а, ч. Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що обслуговує відвідувачів, подаючи страви. Публіка.. не звертала на Грицька уваги. Тільки офіціант, що крутився між столиками, з підозрінням скосив на його очі (Вас., І, 1959, 159); Севочка покликав офіціанта, розплатився і вийшов з ресторану в дуже доброму настрої (Собко, Стадіон, 1954, 155).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | офіціант | офіціанти |
Родовий | офіціанта | офіціантів |
Давальний | офіціантові, офіціанту | офіціантам |
Знахідний | офіціанта | офіціантів |
Орудний | офіціантом | офіціантами |
Місцевий | на/у офіціанті, офіціантові | на/у офіціантах |
Кличний | офіціанте | офіціанти |