патена
ПАТЕНА, -и, ж. В католицькій церкві латинського обряду – одна з літургійних посудин, таця із зображенням сцен з Нового Завіту; аналогічна літургійна посудина у візантійському обряді – дискос; використовується під час літургії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | патена | патени |
Родовий | патени | патен |
Давальний | патені | патенам |
Знахідний | патену | патени |
Орудний | патеною | патенами |
Місцевий | на/у патені | на/у патенах |
Кличний | патено | патени |