перила
ПЕРИЛА1, рил, мн. Те саме, що поручні. Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Мирний, III, 1954, 71); Біля дверей своєї квартири Кіра спинилась, сперлася на перила і передихнула (Коп., Десятикласники, 1938, 74).
ПЕРИЛА2, и, ж. (Реrіllа). Олійна трав'яниста рослина родини губоцвітих; судза. Технічні якості олії перили значно вищі, ніж льонової та конопляної (Ол. та ефір. культ., 1956, 227).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перила | |
Родовий | перил | |
Давальний | перилам | |
Знахідний | перила | |
Орудний | перилами | |
Місцевий | на/у перилах | |
Кличний | перила |