перукар
ПЕРУКАР, я, ч. Майстер, що підстригає, фарбує волосся, робить зачіску, завивку, а також голить чоловіків. Зачіска теж свідчила, що Теллер давно не сидів у кріслі перукаря (Рибак, Час.., 1960, 328); Об'єднані в профспілку перукарі міста оголосили, що степових героїв [чабанів] вони голитимуть безкоштовно і поза всякою чергою (Гончар, II, 1959, 103).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перукар | перукарі |
Родовий | перукаря | перукарів |
Давальний | перукареві, перукарю | перукарям |
Знахідний | перукаря | перукарів |
Орудний | перукарем | перукарями |
Місцевий | на/у перукарі, перукареві | на/у перукарях |
Кличний | перукарю | перукарі |