попетляти
ПОПЕТЛЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. неперех. Петляти якийсь час. Юнак.., попетлявши кількома вулицями, опинився на довгій магістралі, що носила назву Петінки (Гжицький, Вел. надії, 1963, 5); Машина в'їхала в ліс, попетляла ще трохи по тісній просіці і вискочила на галявину (Хижняк, Тамара, 1959, 292).
2. у сполуч. із сл. шлях, дорога, стежка і т. ін., неперех. Пролягти, бути розташованим з вигинами в різних напрямках.
3. перех. Заплутати (сліди). Здавалось, що не людина тут пройшла, а хитрий і досвідчений вовк попетляв сліди (Збан., Ліс. красуня, 1955, 163).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попетляю | попетляємо |
2 особа | попетляєш | попетляєте |
3 особа | попетляє | попетляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попетляв | попетляли |
Жіночий рід | попетляла | |
Середній рід | попетляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попетляймо | |
2 особа | попетляй | попетляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попетлявши |