посипаний
ПОСИПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посипати. Скрізь крутились широкі, посипані жорствою та червонуватим піском, доріжки поміж купами зеленого дерева (Н.-Лев., І, 1956, 162); Італійські тополі зарябіли бруньками, наче рій метелів улетів їм між віти, срібні - спустили сірі бруньки, наче посипані попелом коси на знак жалоби (Коцюб., II, 1955, 427); * Образно. Трава була соковита, зелена, як смарагд, посипана яскравими жовтками кульбаби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16); // у знач. присудк. сл. Хата посипана зеленою, пахучою травою, кутки обставлені клечанням, стіни прибрані квітами (Ю. Янов., II, 1958, 205); // посипано, безос. присудк. сл. Дворик посипано піском і засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Л. Укр., III, 1952, 270); Дійшов він і до самого коша.. Тут скрізь було вирівняно і посипано піском гарно (П. Куліш, Вибр., 1969, 139).
Неначе (наче і т. ін. ) маком (мачком) посипано - про дуже дрібно написаний або надрукований текст. А писала [Мелася] - .. неначе мачком посипано (Кв.-Осн., II, 1956, 372).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | посипаний | посипана | посипане | посипані |
Родовий | посипаного | посипаної | посипаного | посипаних |
Давальний | посипаному | посипаній | посипаному | посипаним |
Знахідний | посипаний, посипаного | посипану | посипане | посипані, посипаних |
Орудний | посипаним | посипаною | посипаним | посипаними |
Місцевий | на/у посипаному, посипанім | на/у посипаній | на/у посипаному, посипанім | на/у посипаних |