посіріти
ПОСІРІТИ, ію, ієш, док. Стати, зробитися сірим; набути сіруватого відтінку. І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло: Таскають грязь і глей зо дна, Да мажуть Лебедя, щоб пір'я посіріло (Греб., І, 1957, 44); Два метелики, один за другим, злітають звідкись на тихі трави, як черешневий цвіт; то блимнуть на сонці, то посіріють у тінях (Коцюб., II, 1955, 413); Під очима з'явилися передчасні зморшки і торбинки, скроні посіріли від сивини (Тулуб, Людолови, II, 1957, 7); Від електричного освітлення в Хомахи обличчя посіріло і стало, як земля (Чорн., Визвол. земля, 1959, 94); // Посвітлішати перед світанком (про небо); // безос. Вже зовсім посіріло надворі, коли ми вступили до Катерини в двір (Збан., Ліс. красуня, 1955, 20).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посірію | посіріємо |
2 особа | посірієш | посірієте |
3 особа | посіріє | посіріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посірів | посіріли |
Жіночий рід | посіріла | |
Середній рід | посіріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посіріймо | |
2 особа | посірій | посірійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посірівши |