по-доброму
ПО-ДОБРОМУ, присл. З хорошими почуттями, мирно. - Слухайте, Йойно.. Заплатіть нам за роботу, дайте.., що нам належиться, і розстанемося по-доброму (Фр., IV, 1950, 21); // З власної волі. Ніколи буржуй.. не віддасть награбоване. А раз по-доброму не віддасть, то треба силою відібрати (Вільде, Сестри.., 1958, 155).