прибалковий
ПРИБАЛКОВИЙ, а, е. Розташований біля, поблизу балки (див. балка1). У боротьбі з ерозією велику роль відіграють прибалкові, прияружні, яружно-балкові лісові насадження (Хлібороб Укр., 2, 1969, 25).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прибалковий | прибалкова | прибалкове | прибалкові |
Родовий | прибалкового | прибалкової | прибалкового | прибалкових |
Давальний | прибалковому | прибалковій | прибалковому | прибалковим |
Знахідний | прибалковий, прибалкового | прибалкову | прибалкове | прибалкові, прибалкових |
Орудний | прибалковим | прибалковою | прибалковим | прибалковими |
Місцевий | на/у прибалковому, прибалковім | на/у прибалковій | на/у прибалковому, прибалковім | на/у прибалкових |