привабний
ПРИВАБНИЙ, а, е. Те саме, що привабливий. Серце в нім таке привабне... Всім би таку вдачу! (Воскр., З перцем!, 1957, 15); Все привабне, людське у поеті - Без картинного жесту і пози, А проте, й без нудотної прози (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 122); Ланкова тим часом уже перевдяглася десь у другій кімнаті і стояла на порозі боса, підтягнута, привабна в своєму робочому вбранні (Гончар, Новели, 1954, 94); Він не може без радісного усміху глянути на сю картину - така вона гарна та привабна (Фр., IV, 1950, 332); Важко припустити хоч на хвилинку, що знайшовся б парубок, якого не втішала б її привабна посмішка (Ле, Ю. Кудря, 1955, 26); [Кость:] Дорогою привабні собі плани розписую: поступлю в ковалі, куплю мальований кисет для махорки, гармонію куплю (Вас., III, 1960, 171); Далеким громом котився тисячоголосий вигук тих, кого Наполеон вів на Росію, обіцяючи багату споживу на цих невідомих, але загадково привабних просторах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 62).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | привабний | привабна | привабне | привабні |
Родовий | привабного | привабної | привабного | привабних |
Давальний | привабному | привабній | привабному | привабним |
Знахідний | привабний, привабного | привабну | привабне | привабні, привабних |
Орудний | привабним | привабною | привабним | привабними |
Місцевий | на/у привабному, привабнім | на/у привабній | на/у привабному, привабнім | на/у привабних |