призовий
ПРИЗОВИЙ, а, е. Стос. до призу; пов'язаний із змаганням на приз. Призові місця завоювали на міжнародних кінофестивалях фільми Київської та Одеської студій «Тіні забутих предків», «Перевірено - мін немає» та «Вірність» (Мист., 6, 1965, 2); // Який завойовує призи в змаганнях. Тимур був призовий заводський жеребець, який мав уже славу на іподромах (Сміл., Зустрічі, 1936, 92).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | призовий | призова | призове | призові |
Родовий | призового | призової | призового | призових |
Давальний | призовому | призовій | призовому | призовим |
Знахідний | призовий, призового | призову | призове | призові, призових |
Орудний | призовим | призовою | призовим | призовими |
Місцевий | на/у призовому, призовім | на/у призовій | на/у призовому, призовім | на/у призових |