приходжати
ПРИХОДЖАТИ, аю, аєш, недок., нар.-поет. Те саме, що приходити 1. - Чом до мене не прийшов, Як ще місяць не зійшов? .. - Я до тебе приходжав, Тебе дома не застав (Укр.. лір. пісні, 1958, 132); Скоро стала [жінка] козака з походу сподіватись, Стала до домівки приходжати, Стала в печі розтопляти (Укр.. думи.., 1955, 21); І слава розійшлася навкруги Про бусла того, й люди приходжали З далеких сіл і міст, щоб хоч разок На теє диво дивне подивитись (Перв., ІІ, 1958, 128).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приходжаю | приходжаємо |
2 особа | приходжаєш | приходжаєте |
3 особа | приходжає | приходжають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приходжатиму | приходжатимемо |
2 особа | приходжатимеш | приходжатимете |
3 особа | приходжатиме | приходжатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приходжав | приходжали |
Жіночий рід | приходжала | |
Середній рід | приходжало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приходжаймо | |
2 особа | приходжай | приходжайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приходжаючи | |
Минулий час | приходжавши |