пробалакати
ПРОБАЛАКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Балакати якийсь час. Раз якось увечері затягла його до себе весела компанія. Випили по чарці, пробалакали цілий вечір (Н.-Лев., І, 1956, 181).
2. перех., перен. Змарнувати що-небудь не цінуючи, не оберігаючи. Талант свій слід берегти з особливою пильністю. Його так легко можна прогуляти, пробалакати на дрібничках (Довж., III, 1960, 213).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробалакаю | пробалакаємо |
2 особа | пробалакаєш | пробалакаєте |
3 особа | пробалакає | пробалакають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробалакав | пробалакали |
Жіночий рід | пробалакала | |
Середній рід | пробалакало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробалакаймо | |
2 особа | пробалакай | пробалакайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пробалакавши |