прогалявина
ПРОГАЛЯВИНА, и, ж., рідко. Те саме, що прогалина 1, 2. Балкон зеленню повитий. В прогалявину видно : пани сидять на балконі, саме чаюють, блищить самовар (Тесл., З книги життя, 1949, 128); Червоноармійці вовтузилися коло них [сосен], заповнюючи отакими ялинами лісову прогалявину (Ю. Янов., IV, 1959, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прогалявина | прогалявини |
Родовий | прогалявини | прогалявин |
Давальний | прогалявині | прогалявинам |
Знахідний | прогалявину | прогалявини |
Орудний | прогалявиною | прогалявинами |
Місцевий | на/у прогалявині | на/у прогалявинах |
Кличний | прогалявино | прогалявини |