прогвинчувати
ПРОГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГВИНТИТИ, нчу, нтиш, док., перех. Обертальним рухом пропускати крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент. Прогвинчувати дошку; // Обертальним рухом пропускаючи крізь що-небудь гвинтоподібний інструмент, робити отвір. Прогвинчувати дірку в дошці .
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчую | прогвинчуємо |
2 особа | прогвинчуєш | прогвинчуєте |
3 особа | прогвинчує | прогвинчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчуватиму | прогвинчуватимемо |
2 особа | прогвинчуватимеш | прогвинчуватимете |
3 особа | прогвинчуватиме | прогвинчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогвинчував | прогвинчували |
Жіночий рід | прогвинчувала | |
Середній рід | прогвинчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогвинчуймо | |
2 особа | прогвинчуй | прогвинчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прогвинчуючи | |
Минулий час | прогвинчувавши |