протверезіти
ПРОТВЕРЕЗІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати тверезим; витверезитися, отверезіти. Безбородько протверезів, лише вийшовши на веранду (Вільде, Сестри.., 1958, 200); Довбуш з усієї сили вдарив барткою по столу і гукнув : - Я - Довбуш! .. Усі голови [гостей] враз протверезіли (Гжицький, Опришки, 1962, 157).
2. перен. Стати здатним свідомо діяти, міркувати, сприймати що-небудь. - Ох, якби ж і послухав оце панич, що його прикажчик замишляє! .. - Ти, Насте, гляди , - якось одразу протверезів Савка . - Що чула, те забула! Ясно? (Гончар, І, 1959, 36).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протверезію | протверезіємо |
2 особа | протверезієш | протверезієте |
3 особа | протверезіє | протверезіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | протверезів | протверезіли |
Жіночий рід | протверезіла | |
Середній рід | протверезіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протверезіймо | |
2 особа | протверезій | протверезійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | протверезівши |