підзирати
ПІДЗИРАТИ, аю, аєш, недок., ПІДЗИРИТИ, рю, риш, док., діал. Підглядати (у 1 знач.). Став [Панько] собі з-за одвірка і крадьки підзирав, коли ті три [жандарми] в сінях дивитимуться в противний бік (Март., Тв., 1954, 165); Просив [Гарасько] Тимка залишитися, щоб підслідити, що воно буде далі під тихими вербами. - Я одного разу підзирив за одною парою, так цілувалися, - хихикаючи, розповідав він (Тют., Вир, 1964, 41); «Ой не видно [курчат], дідусеньку, вже й не видно буде; Як погнала я їх пасти, підзирили люди» (Україна.., І, 1960, 342).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підзираю | підзираємо |
2 особа | підзираєш | підзираєте |
3 особа | підзирає | підзирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підзиратиму | підзиратимемо |
2 особа | підзиратимеш | підзиратимете |
3 особа | підзиратиме | підзиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підзирав | підзирали |
Жіночий рід | підзирала | |
Середній рід | підзирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підзираймо | |
2 особа | підзирай | підзирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підзираючи | |
Минулий час | підзиравши |