підказування
ПІДКАЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підказувати. Школярі то з того, то з другого боку підказували, і по хаті знай носилися то крикливий, обривчатий гук школяра, то тихе підказування товариства (Мирний, IV, 1955, 110); - Вважаю за найбільшу несправедливість, коли вчитель карає учня двійкою - ну, за пустощі, за підказування (Донч., V, 1957, 411).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підказування | підказування |
Родовий | підказування | підказувань |
Давальний | підказуванню | підказуванням |
Знахідний | підказування | підказування |
Орудний | підказуванням | підказуваннями |
Місцевий | на/у підказуванні | на/у підказуваннях |
Кличний | підказування | підказування |