підсудок
ПІДСУДОК, дка, ч., дорев. Помічник судді або писар у земському суді. Тут [у пеклі] всякії були цехмістри, І ратмани, і бургомістри, Судді, підсудки, писарі, Які по правді не судили (Котл., І, 1952, 136); Підсудок Лабенцький.. розбирає папери та перегортає велику книгу у важкій оправі (Коч., І, 1956, 117).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підсудок | підсудки |
Родовий | підсудка | підсудків |
Давальний | підсудкові, підсудку | підсудкам |
Знахідний | підсудка | підсудків |
Орудний | підсудком | підсудками |
Місцевий | на/у підсудку, підсудкові | на/у підсудках |
Кличний | підсудку | підсудки |