ранговий
РАНГОВИЙ, а, е. Стос. до рангу. Поміж істинними поетами не існує різниць вікових і рангових, існує лише одвічна різниця між поетами хорошими й різними (Літ. Укр., 20.V 1971, 4).
^ Рангові землі (маєтності) - на Україні у XVII-XVIII ст. - земельні володіння, що надавались гетьманом і царем козацькій старшині як винагорода за службу на тій чи іншій посаді. У свою чергу Хмельницький, а потім і наступні гетьмани роздавали землі по рангу генеральній і полковій козацькій старшині. Оскільки в перші роки після визвольної війни користування ранговими землями мало тимчасовий характер (до кінця служби ), то й існував термін «державці» (Іст. УРСР, І, 1953, 272); - Так то ж які землі? - перебив мене Пищимуха. - Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Мирний, IV, 1955, 365).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ранговий | рангова | рангове | рангові |
Родовий | рангового | рангової | рангового | рангових |
Давальний | ранговому | ранговій | ранговому | ранговим |
Знахідний | ранговий, рангового | рангову | рангове | рангові, рангових |
Орудний | ранговим | ранговою | ранговим | ранговими |
Місцевий | на/у ранговому, ранговім | на/у ранговій | на/у ранговому, ранговім | на/у рангових |