реактивний
РЕАКТИВНИЙ, а, е. 1. хім. Прикм. до реактив.
2. фіз. Який виникає під дією сили віддачі. В ракеті Ціолковського паливо одночасно є і запасом маси, необхідної для реактивного відкидання, і джерелом енергії (Наука.., 12, 1956, 9); Реактивна сила; Реактивний опір.
3. техн. Сконструйований на основі використання сили тяги, створюваної струменем газу, пари і т. ін. Молібден і деякі його сплави використовують для виготовлення деталей реактивних двигунів і газових турбін (Наука.., 3, 1958, 11); Шугають в небі реактивні літаки з швидкістю блискавок (Гончар, Тронка, 1963, 122).
4. фізл., біол. Здатний реагувати певним чином на вплив зовнішнього середовища, на будь-яке подразнення. Центральною ідеєю [О. Богомольця] було положення про те, що шкідливі фактори навколишнього середовища можуть пошкодити організмові лише при порушенні його реактивних здатностей (Рад. Укр., 24.V 1961, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | реактивний | реактивна | реактивне | реактивні |
Родовий | реактивного | реактивної | реактивного | реактивних |
Давальний | реактивному | реактивній | реактивному | реактивним |
Знахідний | реактивний, реактивного | реактивну | реактивне | реактивні, реактивних |
Орудний | реактивним | реактивною | реактивним | реактивними |
Місцевий | на/у реактивному, реактивнім | на/у реактивній | на/у реактивному, реактивнім | на/у реактивних |