решетувати
РЕШЕТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Просіювати що-небудь (перев. зерно, борошно) через решето з метою очищення від непотрібних домішок. Йому кинувся в вічі і великий ворох гречки, перемолоченої восени, та й досі не перевіяної. Він встановив у стодолі триноги і звелів негайно решетувати гречку (Добр., Очак. розмир, 1965, 192); * Образно. Сонце, зупинившись посеред неба, широко решетує на землю проміння і ніяк не хоче зрушити вниз (Стельмах, Хліб.., 1959, 577).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | решетую | решетуємо |
2 особа | решетуєш | решетуєте |
3 особа | решетує | решетують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | решетуватиму | решетуватимемо |
2 особа | решетуватимеш | решетуватимете |
3 особа | решетуватиме | решетуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | решетував | решетували |
Жіночий рід | решетувала | |
Середній рід | решетувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | решетуймо | |
2 особа | решетуй | решетуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | решетуючи | |
Минулий час | решетувавши |