родовідний
РОДОВІДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до родовід 1, 2. Крім племінних записів, що ведуться при сімейній селекції, ведуть також журнал спаровувань і родовідний запис (Птахівн., 1955, 68).
Родовідна книга - книга з відомостями про походження, родинні зв'язки, службу предків дворянських родів. У родовідних книгах дворян Подільської губернії.. немає імен ні прадіда, ні діда, ні батька письменника [М. Коцюбинського] (Рад. літ-во, 3, 1962, 46); Родовідне дерево див. дерево.
2. у знач. ім. родовідна, ної, ж. Те само, що родовід. Походження коня оцінюють по родовідній, записаній до племінної книги або взятій з інших офіційних документів (Конярство, 1957, 77); Родовідна новели криється в глибинах народної творчості (Рад. літ-во, 2, 1958, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | родовідний | родовідна | родовідне | родовідні |
Родовий | родовідного | родовідної | родовідного | родовідних |
Давальний | родовідному | родовідній | родовідному | родовідним |
Знахідний | родовідний, родовідного | родовідну | родовідне | родовідні, родовідних |
Орудний | родовідним | родовідною | родовідним | родовідними |
Місцевий | на/у родовідному, родовіднім | на/у родовідній | на/у родовідному, родовіднім | на/у родовідних |