роздосадуваний
РОЗДОСАДУВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздосадувати. - Здоров, Ренський! .. - Здоров, - недбало відповів на вітання двадцятилітній непосидючий юнак, видно, роздосадуваний тим, що йому перешкодили довести до кінця якусь справу (Збан., Сеспель, 1961, 321).
2. у знач. прикм. Який відчув досаду (у 1 знач.). Роздосадуваний, він позирає в спину солдатові (Смолич, Мир.., 1958, 162).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | роздосадуваний | роздосадувана | роздосадуване | роздосадувані |
Родовий | роздосадуваного | роздосадуваної | роздосадуваного | роздосадуваних |
Давальний | роздосадуваному | роздосадуваній | роздосадуваному | роздосадуваним |
Знахідний | роздосадуваний, роздосадуваного | роздосадувану | роздосадуване | роздосадувані, роздосадуваних |
Орудний | роздосадуваним | роздосадуваною | роздосадуваним | роздосадуваними |
Місцевий | на/у роздосадуваному, роздосадуванім | на/у роздосадуваній | на/у роздосадуваному, роздосадуванім | на/у роздосадуваних |