розранювати
РОЗРАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРАНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко. Заподіювати рану кому-небудь. До ганку на щастя підкову прибито. Без неї буланий розранив копито (Воронько, Тепло.., 1959, 118); *Образно. І до неї доторкнулося те вугля, розранило остатній.. куточок її серця (Фр., VII, 1951, 16); // Роз'ятрювати (рану). При душевнім вдоволенні чоловік забуває про те, що перебув і перетерпів, аж знову нові невдачі розранюють старі, давно загоєні рани (Кобр., Вибр., 1954, 8).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розранюю | розранюємо |
2 особа | розранюєш | розранюєте |
3 особа | розранює | розранюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розранюватиму | розранюватимемо |
2 особа | розранюватимеш | розранюватимете |
3 особа | розранюватиме | розранюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розранював | розранювали |
Жіночий рід | розранювала | |
Середній рід | розранювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розранюймо | |
2 особа | розранюй | розранюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розранюючи | |
Минулий час | розранювавши |