розстаратися
РОЗСТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., перех. і без додатка, розм. Докласти зусиль, старання, щоб дістати, роздобути кого-, що-небудь. - Я, звісно, взяв би [наділ].., хоч мені й сутужно .. на гроші, ну, та вже розстарався б... (Гр., II, 1963, 317); - А ти, сину, розстарайся на гроші, та полагодиш свою хату..! (Мирний, І, 1949, 322); - Будемо зачинати процес. Розстарайтеся свідків, паперів, грошей (Фр., II, 1950, 49); - Де ж він розстарався на таке добро? - А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (Стельмах, Правда.., 1961, 296).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розстараюся | розстараємося |
2 особа | розстараєшся | розстараєтеся |
3 особа | розстарається | розстараються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розстарався | розстаралися |
Жіночий рід | розстаралася | |
Середній рід | розстаралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розстараймося | |
2 особа | розстарайся | розстарайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розстаравшись |