розтоптаний
РОЗТОПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтоптати. Розтоптана танками мертва земля Безмовно лежала навкруг (Перв., І, 1958, 367); Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям, під потворними солом'яниками і видовбаними з дерева черевиками (Стельмах, II, 1962, 254); // у знач. прикм. На дні неглибокого сухого рову ледве помітний одинокий відбиток чобіт, і в ньому розтоптаний махорочний недокурок (Сміл., Зустрічі, 1936, 160); В'ється степом розбитий, розтоптаний шлях, Мокрі колії, темні калюжі (Перев., II, 1958, 228); Чорні, замащені в смолу люди талапають розтоптаними постолами за стадом (Хотк., II, 1966, 267).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розтоптаний | розтоптана | розтоптане | розтоптані |
Родовий | розтоптаного | розтоптаної | розтоптаного | розтоптаних |
Давальний | розтоптаному | розтоптаній | розтоптаному | розтоптаним |
Знахідний | розтоптаний, розтоптаного | розтоптану | розтоптане | розтоптані, розтоптаних |
Орудний | розтоптаним | розтоптаною | розтоптаним | розтоптаними |
Місцевий | на/у розтоптаному, розтоптанім | на/у розтоптаній | на/у розтоптаному, розтоптанім | на/у розтоптаних |