розщебенювати
РОЗЩЕБЕНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЩЕБЕНИТИ, ню, ниш, док., перех., спец. 1. Дробити, перетворювати на щебінь.
2. Заповнювати, забивати щебенем отвори, щілини і т. ін. у чому-небудь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розщебенюю | розщебенюємо |
2 особа | розщебенюєш | розщебенюєте |
3 особа | розщебенює | розщебенюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розщебенюватиму | розщебенюватимемо |
2 особа | розщебенюватимеш | розщебенюватимете |
3 особа | розщебенюватиме | розщебенюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розщебенював | розщебенювали |
Жіночий рід | розщебенювала | |
Середній рід | розщебенювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розщебенюймо | |
2 особа | розщебенюй | розщебенюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розщебенюючи | |
Минулий час | розщебенювавши |