ріпа
РІПА, и, ж. 1. Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці.. дали насіння ріпи. Вона гарно зійшла й буяла собі поміж морквою (Март., Тв., 1954, 383); Біля перелазу розрісся кущ ріпи (Донч., Вибр., 1948, 212).
2. збірн. Їстівні солодкуваті на смак корені цієї рослини, що мають біле, жовте, часом червоне або фіолетове забарвлення. Іноді йому хотілося й гарячої страви попоїсти. Тоді він полізе в розвалений погріб, назбирає ще торішньої ріпи, що де-не-де по кутках завалялася, начистить, зварить юшки - та й тільки всього! (Мирний, І, 1949, 299); - Нам треба що? Посадовив навесні, а влітку споживай: картопля, ріпа чи буряк (Довж., І, 1958, 460); * У порівн. В неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур (Н.-Лев., II, 1956, 265).
3. діал. Картопля. При існуванні кількох слів визначалась [в Атласі української мови] різниця у вживанні кожного окремого слова. Наприклад: ..картопля - бараболя, бульба,.. ріпа (Наука.., 10, 1967, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ріпа | ріпи |
Родовий | ріпи | ріп |
Давальний | ріпі | ріпам |
Знахідний | ріпу | ріпи |
Орудний | ріпою | ріпами |
Місцевий | на/у ріпі | на/у ріпах |
Кличний | ріпо | ріпи |