салган
САЛГАН, а, САЛОГАН, САЛОГОН, а, ч., діал. 1. Бойня разом із салотопнею. Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити (Мирний, І, 1954, 48).
2. Різник. Усе тіло управителя було натоптане в міру жиром, а більше силою; вона, очевидно, передалася від батька-салогана, який колись, бувало, ..вивертав догоричерева найбільшого кабана і, хизуючись, миттю вбивав у його серце вузького, кров'ю вибіленого колія (Стельмах, І, 1962, 22).
3. Салотоп. Мій батько мав свою різницю і продавав м'ясо, але більш того він був салганом (Н.-Лев., IV, 1956, 311); // Власник салотопні.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | салган | салгани |
Родовий | салгана | салганів |
Давальний | салганові, салгану | салганам |
Знахідний | салган, салгана | салгани, салганів |
Орудний | салганом | салганами |
Місцевий | на/у салгані | на/у салганах |
Кличний | салгане | салгани |