самозаглиблення
САМОЗАГЛИБЛЕННЯ, я, с. Заглиблення у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. Можна собі уявити, в якому стані внутрішнього напруження та самозаглиблення був Арсен під час концерту, якщо він нікого й нічого не бачив і не чув (Дмит., Розлука, 1957, 229); Деякі поети декадансу шукають виходу із стану занепаду, але пошуки їх зводяться до самозаглиблення.., створення культу особи самого митця (Рад. літ-во, 12, 1969, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самозаглиблення | самозаглиблення |
Родовий | самозаглиблення | самозаглиблень |
Давальний | самозаглибленню | самозаглибленням |
Знахідний | самозаглиблення | самозаглиблення |
Орудний | самозаглибленням | самозаглибленнями |
Місцевий | на/у самозаглибленні | на/у самозаглибленнях |
Кличний | самозаглиблення | самозаглиблення |