СКОРБНО. Присл. до скорбний. Сидить скорбно поважна Докія (Коб., II, 1956, 224); - Може б, ти побув сьогодні дома? Ще нездужаєш, - пильно і скорбно дивиться [мати] на нього і чує, як тремтять її повіки (Стельмах, II, 1962, 396); Криваві плями чорніли скорбно на землі (Сос., II, 1958, 497).