сльозоточити
СЛЬОЗОТОЧИТИ, чить, недок. Виділяти сльози (про очі). Підсліпувато моргали трахомні очі й завжди сльозоточили (Донч., І, 1956, 114).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сльозоточу | сльозоточимо |
2 особа | сльозоточиш | сльозоточите |
3 особа | сльозоточить | сльозоточать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сльозоточитиму | сльозоточитимемо |
2 особа | сльозоточитимеш | сльозоточитимете |
3 особа | сльозоточитиме | сльозоточитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сльозоточив | сльозоточили |
Жіночий рід | сльозоточила | |
Середній рід | сльозоточило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сльозоточімо | |
2 особа | сльозоточи | сльозоточіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сльозоточачи | |
Минулий час | сльозоточивши |