співволодіння
СПІВВОЛОДІННЯ, я, с., книжн. Спільне з ким-небудь володіння чимсь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співволодіння | співволодіння |
Родовий | співволодіння | співволодінь |
Давальний | співволодінню | співволодінням |
Знахідний | співволодіння | співволодіння |
Орудний | співволодінням | співволодіннями |
Місцевий | на/у співволодінні | на/у співволодіннях |
Кличний | співволодіння | співволодіння |