сум'ятний
СУМ'ЯТНИЙ, а, е, розм. Те саме, що сум'ятливий. І другого дня та й далі цілим рядом таких же сум'ятних днів не вступало життя в.. уже визначені рамки (Крот., Сини.., 1948, 350); Світлана, зупинившись осторонь під акаціями, сум'ятна від пережитих потрясінь, зарилась палаючим обличчям між свіжі повні кетяги цвіту (Гончар, II, 1959, 100).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сум'ятний | сум'ятна | сум'ятне | сум'ятні |
Родовий | сум'ятного | сум'ятної | сум'ятного | сум'ятних |
Давальний | сум'ятному | сум'ятній | сум'ятному | сум'ятним |
Знахідний | сум'ятний, сум'ятного | сум'ятну | сум'ятне | сум'ятні, сум'ятних |
Орудний | сум'ятним | сум'ятною | сум'ятним | сум'ятними |
Місцевий | на/у сум'ятному, сум'ятнім | на/у сум'ятній | на/у сум'ятному, сум'ятнім | на/у сум'ятних |