тетеріти
ТЕТЕРІТИ, ію, ієш, недок., розм. Раптово бентежитися, ніяковіти, розгублюватися. Вороги на мить тетеріють. Вони стоять розгублені, з роззявленими ротами (Коз., Гарячі руки, 1960, 214); Вона [хмара] прийшла з півночі і так зненацька, що Андрійко з Оксанкою тетеріють. Якщо піде дощ, їм зовсім нема де сховатись (Бабляк, Літопис.., 1961, 90).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тетерію | тетеріємо |
2 особа | тетерієш | тетерієте |
3 особа | тетеріє | тетеріють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тетерітиму | тетерітимемо |
2 особа | тетерітимеш | тетерітимете |
3 особа | тетерітиме | тетерітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тетерів | тетеріли |
Жіночий рід | тетеріла | |
Середній рід | тетеріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тетеріймо | |
2 особа | тетерій | тетерійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тетеріючи | |
Минулий час | тетерівши |