тихішати
ТИХІШАТИ i ТИХШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати тихішим, тихшим. Гомін з-під хати одходив далі, тихішав, потім зовсім не стало його чути (Вас., І, 1959. 199); Оце дівчина співає-співає своїх любих пісень; а там - дивись: обірвався голос... слабшає... тихшає... (Мирний, І, 1949, 327). Прислухається [Річард], як тихшає хода Джонатана надворі (Л. Укр., IIІ, 1952, 110); Що далі тихішав Семен. В цей момент голова його потребувала мислення (Сміл., Зустрічі, 1936, 134).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тихішаю | тихішаємо |
2 особа | тихішаєш | тихішаєте |
3 особа | тихішає | тихішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тихішатиму | тихішатимемо |
2 особа | тихішатимеш | тихішатимете |
3 особа | тихішатиме | тихішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тихішав | тихішали |
Жіночий рід | тихішала | |
Середній рід | тихішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тихішаймо | |
2 особа | тихішай | тихішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тихішаючи | |
Минулий час | тихішавши |