томливість
ТОМЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. томливий. У кожного на обличчі були томливість і острах (Вовчок, Вибр., 1937, 131).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | томливість | томливості |
Родовий | томливості, томливости | томливостей |
Давальний | томливості | томливостям |
Знахідний | томливість | томливості |
Орудний | томливістю | томливостями |
Місцевий | на/у томливості | на/у томливостях |
Кличний | томливосте | томливості |