тонна
ТОННА, и, ж. Міра ваги, яка дорівнює тисячі кілограмів; що-небудь, що має таку вагу. Дівчина засміялася й махнула рукою: - Ми самі спочатку не вірили. Хвилину струже [струг], а сиплеться тонна вугілля (Ю. Янов., II, 1954, 148); Сто батарей Жбурнули у ворога тонни металу! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 158); Триста тонн взяв він їх [кавунів] на борт і править з низов'їв угору, навстріч течії, може, аж до столиці (Гончар, Бригантина, 1973, 187).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тонна | тонни |
Родовий | тонни | тонн |
Давальний | тонні | тоннам |
Знахідний | тонну | тонни |
Орудний | тонною | тоннами |
Місцевий | на/у тонні | на/у тоннах |
Кличний | тонно | тонни |
тонний
ТОННИЙ1, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. - Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (Н.-Лев., II, 1956, 63); Не думав Ігор, що його сестриця, в недалекому минулому жінка неймовірно тонна, стримана з кожною новою людиною, так легко приверне до себе Надійчину симпатію (Шовк., Людина.., 1962, 232).
ТОННИЙ2, а, е. Який має вагу, що дорівнює одній тонні. Тонна бомба рознесла вщент будинок, стяла вогненною косою й спопелила весь густий сад (Кучер, Голод, 1961, 138); Ось він [метал] ллється у ванни, де у воді гранулюється, ось тонні злитки його лежать ще гарячі, пахкі, недоступні (Літ. Укр., 14.VІ 1968, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тонний | тонна | тонне | тонні |
Родовий | тонного | тонної | тонного | тонних |
Давальний | тонному | тонній | тонному | тонним |
Знахідний | тонний, тонного | тонну | тонне | тонні, тонних |
Орудний | тонним | тонною | тонним | тонними |
Місцевий | на/у тонному, тоннім | на/у тонній | на/у тонному, тоннім | на/у тонних |