трефовий
ТРЕФОВИЙ, а, е. Прикм. до трефа. - Вчора, Платоне, мене оцей боцюн, - тикнув Михея берданкою Вигон, - дурнем лишив... Якби ж я ото знав, що в нього не десятка чирвова, а сімка трефова, то не викрутився б він... (Зар., На.. світі, 1967, 168); Валет трефовий; // розм. З темним волоссям (про людину). - Отже, виходить, що ви з тієї зустрічі нашої запам'ятали тільки... мою масть! - і гіркота звучали в голосі. - Трефова, дама та й все! (Головко, І, 1957, 484).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трефовий | трефова | трефове | трефові |
Родовий | трефового | трефової | трефового | трефових |
Давальний | трефовому | трефовій | трефовому | трефовим |
Знахідний | трефовий, трефового | трефову | трефове | трефові, трефових |
Орудний | трефовим | трефовою | трефовим | трефовими |
Місцевий | на/у трефовому, трефовім | на/у трефовій | на/у трефовому, трефовім | на/у трефових |