турнікет
ТУРНІКЕТ, а, ч. Пристрій у вигляді перехрещених площин, що обертаються; встановлюється при вході в приміщення деяких установ,в громадські сади, на стадіони, станції і т. ін. для пропускання відвідувачів, пасажирів по одному, по черзі. Пасєков.. узяв з рук у Берестовського шинель і зник за скляним турнікетом готелю (Перв., Дикий мед, 1963, 156).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | турнікет | турнікети |
Родовий | турнікета | турнікетів |
Давальний | турнікетові, турнікету | турнікетам |
Знахідний | турнікет | турнікети |
Орудний | турнікетом | турнікетами |
Місцевий | на/у турнікеті | на/у турнікетах |
Кличний | турнікете | турнікети |