удостоєння
УДОСТОЄННЯ (ВДОСТОЄННЯ), я, с. Дія за знач. удостоїти і удостоїтися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | удостоєння | удостоєння |
Родовий | удостоєння | удостоєнь |
Давальний | удостоєнню | удостоєнням |
Знахідний | удостоєння | удостоєння |
Орудний | удостоєнням | удостоєннями |
Місцевий | на/у удостоєнні | на/у удостоєннях |
Кличний | удостоєння | удостоєння |