узурпатор
УЗУРПАТОР, а, ч. Особа, яка незаконно захопила владу в країні або привласнила чужі права на що-небудь. [Круста:] От я знаю сам таких, що цезаря готові зневажати - для них він, бач, тиран та узурпатор (Л. Укр., II, 1951, 403); На прикладі державного перевороту, здійсненого у Франції узурпатором Луї Бонапартом.., Маркс усьому світові розповів огидну правду світу буржуазії (Ком. Укр., 5, 1965, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | узурпатор | узурпатори |
Родовий | узурпатора | узурпаторів |
Давальний | узурпаторові, узурпатору | узурпаторам |
Знахідний | узурпатора | узурпаторів |
Орудний | узурпатором | узурпаторами |
Місцевий | на/у узурпаторі, узурпаторові | на/у узурпаторах |
Кличний | узурпаторе | узурпатори |