факельник
ФАКЕЛЬНИК, а, ч. 1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. - Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 43).
2. Той, хто підпалює що-небудь за допомогою факела; палій. На мотоциклах з вогняними віхтями гасають [фашистські] факельники і підпалюють стріхи (С. Ол., З книги життя, 1968, 76).
Факельник війни - те саме, що Палій війни (див. палій). Міжнародна обстановка сьогодні така, що Радянський Союз, всі соціалістичні країни, миролюбні народи здатні охолодити надто запопадливих факельників війни (Рад. Укр., 7.XI 1960, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | факельник | факельники |
Родовий | факельника | факельників |
Давальний | факельникові, факельнику | факельникам |
Знахідний | факельника | факельників |
Орудний | факельником | факельниками |
Місцевий | на/у факельнику, факельникові | на/у факельниках |
Кличний | факельнику | факельники |