фуршет
ФУРШЕТ, -у, ч. 1. Святкова вечеря без гарячих страв. ** А ля фуршет: а) присл. не сідаючи за стіл, нашвидкуруч, без тривалих приготувань, навстоячки (про сніданок, вечерю); б) прикм. такий, що його організовано за принципом самообслуговування і без застілля. 2. Сніданок, обід, вечеря навстоячки із самообслуговуванням, коли вільно вибираються страви та напої, використовуючи в якості столового прибору винятково виделку; шведський стіл.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фуршет | фуршети |
Родовий | фуршету | фуршетів |
Давальний | фуршетові, фуршету | фуршетам |
Знахідний | фуршет | фуршети |
Орудний | фуршетом | фуршетами |
Місцевий | на/у фуршеті | на/у фуршетах |
Кличний | фуршете | фуршети |