хихоньки
ХИХОНЬКИ, ньок, мн., розм. Сміх, жарти. [Палажка:] І за чим тільки дивиться теє начальство, що воно не спиняє отих бездільників, отих босяків. Як почнуть, тільки смеркне, співи та хихоньки, то й до світа не заціпить їм (Вас., III, 1960, 149); Коли ж якийсь парубійко хотів ув'язатись за нею, вона безцеремонно з примовками і хихоньками зразу ж відшивала його (Стельмах, І, 1962, 154).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хихоньки | |
Родовий | хихоньок | |
Давальний | хихонькам | |
Знахідний | хихоньки | |
Орудний | хихоньками | |
Місцевий | на/у хихоньках | |
Кличний | хихоньки |