ховрашиний
ХОВРАШИНИЙ, а, е. Прикм. до ховрах. Жорстокі суховії та завжди безхмарне небо з розпеченим сонцем безжально смажать ту степову пустелю, зорану ховрашиними норами та чорну повесні від запрілих кураїв... (Ле, Право.., 1957, 246); Мама визбирувала, де кращі квіти, а я приглядався до ховрашиних нірок (Збан., Мор. чайка, 1959, 124); // Такий, як у ховраха. Округле личко [панича].. вражало дрібними ховрашиними рисами (Гончар, Таврія.., 1957, 202).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ховрашиний | ховрашина | ховрашине | ховрашині |
Родовий | ховрашиного | ховрашиної | ховрашиного | ховрашиних |
Давальний | ховрашиному | ховрашиній | ховрашиному | ховрашиним |
Знахідний | ховрашиний, ховрашиного | ховрашину | ховрашине | ховрашині, ховрашиних |
Орудний | ховрашиним | ховрашиною | ховрашиним | ховрашиними |
Місцевий | на/у ховрашиному, ховрашинім | на/у ховрашиній | на/у ховрашиному, ховрашинім | на/у ховрашиних |