цензурований
ЦЕНЗУРОВАНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цензурувати.
2. у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.). Чи нема у вас [Б. Грінченка] цензурованих примірників Ваших драм? (Сам., II, 1958, 469); Цензурований примірник «Лимерівни», який зберігається в Державній театральній бібліотеці ім. А. В. Луначарського в Ленінграді.., дозволяє встановити цензорські втручання в її текст (Рад літ-во, 6, 1957, 61).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цензурований | цензурована | цензуроване | цензуровані |
Родовий | цензурованого | цензурованої | цензурованого | цензурованих |
Давальний | цензурованому | цензурованій | цензурованому | цензурованим |
Знахідний | цензурований, цензурованого | цензуровану | цензуроване | цензуровані, цензурованих |
Орудний | цензурованим | цензурованою | цензурованим | цензурованими |
Місцевий | на/у цензурованому, цензурованім | на/у цензурованій | на/у цензурованому, цензурованім | на/у цензурованих |