чвиркати
ЧВИРКАТИ і рідко ЧВІРКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Спльовувати крізь зуби. Став [Микита] навпроти Васюти, однією рукою підперся в боки, а другою держав цигарку, пихкаючи димом та раз у раз чвиркаючи через губу (Гр., II, 1963, 470); Оверко чвиркав байдуже в воду крізь зуби (Головко, І, 1957, 220); Щоб здаватися старшим, Гнат навіть вуса почав голити раніше пори. Він стає з дівчиною біля кладки, для чогось чвиркає у воду (Стельмах, II, 1962, 342); // Говорити неохоче, зневажливо, крізь стулені губи. - Тільки не той, а кажи правду...- Правда і єсть,- чвіркав через губу дід (Кучер, Трудна любов, 1960, 368).
2. Бризкати, просочуючись крізь що-небудь під тиском чогось (про болото, твань, кров і т. ін. ). У повітрі вогко, аж мокро, а під ногами чвиркало багнище (Епік, Тв., 1958, 384); Стогін та ревище на майдані, а з-під нагаїв козацьких так і чвиркає селянська кров (Головко, II, 1957, 312).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чвиркаю | чвиркаємо |
2 особа | чвиркаєш | чвиркаєте |
3 особа | чвиркає | чвиркають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чвиркатиму | чвиркатимемо |
2 особа | чвиркатимеш | чвиркатимете |
3 особа | чвиркатиме | чвиркатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чвиркав | чвиркали |
Жіночий рід | чвиркала | |
Середній рід | чвиркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чвиркаймо | |
2 особа | чвиркай | чвиркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чвиркаючи | |
Минулий час | чвиркавши |